Сварка не на жарт: чи є шанс на примирення з Польщею та чому справа не лише в зерні
У відносинах України та Польщі чергове загострення. На перший погляд, все через імпорт українського збіжжя, яке вже майже пів року блокує не лише Польща, а й Словаччина, Угорщина, Болгарія та Румунія. Проте насправді посварилися Київ та Варшава не лише через зерно.
За останніми повідомленнями українського Мінагрополітики, Київ та Варшава домовилися знайти рішення щодо експорту української с/г-продукції, що врахує інтереси обох країн. Ідеться про ліцензування нашого експорту та добровільне квотування, хоча й це суперечить рішенню ЄС від весни минулого року, коли Брюссель скасував всі мита й квоти на наш експорт (щодо фруктів й овочів, а також с/г-продукції та продуктів її переробки), щоб підтримати українську економіку в часи повномасштабної війни.
“Ми погоджуємо з Єврокомісією й країнами імпортерами необхідний перелік і обсяг аграрної продукції чотирьох культур. Вони своєю чергою визначають, чи готові приймати ці культури, коли, й в яких об’ємах. Лише після цього ми видаємо дозволи нашим підприємствам на експорт тієї чи іншої продукції. Тобто Україна контролює свій експорт і погоджує його з приймаючими країнами”, – пояснив міністр агрополітики України Микола Сольський.
Тобто, якщо Польща й інші погодяться, то український бізнес, який захоче експортувати до пʼяти країн ЄС (а зараз Болгарія та Румунія начебто зняли ці обмеження – ред.), які заборонили імпорт української с/г-продукції, мають попередньо отримати ліцензії в наших Мінекономіки та Мінагро. Після підтвердження Єврокомісією (ЄК) та відповідними органами цих країн, обмежені партії нашого збіжжя та інших товарів зможуть потрапити на ринки Польщі й інших. Хоча з Варшави та Будапешта вже лунають пропозиції розширити перелік забороненої до імпорту продукції. Наразі до списку входять: українська пшениця, кукурудза, ріпак та насіння соняшнику.
Тому, не факт, якщо навіть пропозиція Києва щодо ліцензування й квотування буде погоджена, список української с/г продукції, який підпаде під ці обмеження, не буде розширений. Ба більше, ще до 15 вересня, коли сплив черговий термін фактичної блокади імпорту нашого збіжжя й інших товарів до цих пʼяти європейських країн, Київ пропонував компроміс щодо ліцензування й квотування. Проте Польща, Словаччина й Угорщина грюкнули дверима, що спонукало Україну звернутися зі скаргою до СОТ. У Міністерстві с/г Словаччини заявили, що Україна обіцяла не скаржитися на неї до СОТ і не забороняти імпорт агропродукції зі Словаччини, завдяки прогресу у зернових переговорах двох країн.
Але проблема в суперечках із сусідами, надто з Польщею, набагато глибша, й стосується не лише зерна. За ці понад півтора року повномасштабної війни, між Києвом та Варшавою накопичилося стільки взаємних образ, нерідко з вини самої України, що розплутати їх буде дуже важко. Тому сподіватися, що парламентські вибори в Польщі, які призначені на 15 жовтня, минуть, і все якось само собою владнається, не варто. У цьому тексті ТСН.ua пояснить, через що ще, крім зерна, Україна та Польща побили горщики, та як остаточно не спалити мости.
Зерно розбрату: Польща порушує торгові правила ЄС
Гостра публічна суперечка між Україною та Польщею, яка днями переросла в справжній конфлікт, триває вже майже пів року. У квітні-травні 2023 року все дійсно почалося з імпорту зерна “Шляхами солідарності”. Ця ініціатива була започаткована ЄС навесні 2022 року разом зі скасуванням всіх квот і мит на українську продукцію й товари, щоб допомогти нам експортувати с/г-продукцію (тоді на експорт чекали 20 млн тонн українського зерна), коли морські порти були заблоковані Росією, а Чорноморська зернова ініціатива ще не була укладена.
Навесні цього року, коли почалися протести польських фермерів, ТСН.ua вже писав, що насправді вони постраждали не через наплив дешевої української агропродукції. Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук нагадує, що ціна на збіжжя на світових ринках навесні 2022 року дійсно зросла більш ніж на 30% через початок повномасштабної російської війни й заблоковані українські порти.
“Через це польські фермери думали, що весь 2023 рік зароблятимуть стільки ж, плюс субвенції з боку ЄС. Проте з укладенням Чорноморської зернової ініціативи й пожвавленням експорту української с/г продукції морем і через порти на Дунаї, ціни стабілізувалися. Але навіть попри це нижче цін 2021 року європейські фермери все одно не продавали, отримуючи ще й компенсації з боку ЄС (Брюссель погодив пакет на понад 100 млн євро – ред.). Українські ж виробники зерна зараз фактично працюють в мінус. Ці півтора року вони нічого не заробляють. А запаси, які були з минулих років, вже майже вичерпалися. Кожного місяця, починаючи з квітня, коли почала діяти заборона, не маючи можливості імпортувати до цих пʼяти країн, ми втрачали біля 170 млн євро. А до кінця року втратимо до 600 млн євро”, – зазначає для ТСН.ua Денис Марчук.
Чому Україна так відчайдушно бʼється за експорт своєї с/г-продукції? Минулого року ми заробили на цьому $23 млрд. Із цих грошей ми фінансуємо оборонку, бо пряму фінансову іноземну допомогу не можна пускати на ЗС. До того ж, наші найближчі європейські сусіди мали б розуміти, що цьогорічна посівна й збір врожаю ускладнені не лише військовими діями, а й вщент замінованими полями. В Україні зараз найбільше мінне поле – більше за площу Великої Британії. Вже не кажучи, що від квітня цього року Київ двічі йшов на поступки нашим сусідам, погоджуючись із односторонньою забороною імпорту. Й 15 вересня ЄС вирішив не продовжувати обмеження. Попри це, Польща, Угорщина та Словаччина запровадили односторонні заходи.
Ці їхні дії не лише викликали обурення Києва. Франція, Німеччина та Іспанія різко розкритикували такі заходи, що порушують торгові правила ЄС. Саме тому, за інформацією Financial Times, в Єврокомісії ще думають, чи варто захищати інтереси Польщі, Угорщини та Словаччини. А от Варшава пішла ще далі, заявивши, що може заблокувати вступ України до ЄС, якщо проблема з українським зерном не вирішиться. А речник польського уряду Пьотр Мюллер допустив скорочення допомоги українським біженцям (хоча, тут варто додати, що й без проблем із зерном її і так збиралися скорочувати). Україна ж, крім звернення до СОТ, пригрозила забороною імпорту польських овочів: цибулі, помідорів, капусти та яблук.
“Нарешті Польща сказала правду щодо українського зерна. Йдеться не про цей сезон, а про умови вступу України до ЄС. Про це дуже чітко заявив міністр аграрної політики (Польщі – ред.) Телюс. Тому наші вступні переговори по с/г вже фактично почалися такою агресивною бойовою розвідкою з повним антагонізмом із боку Польщі. Тому ми й будемо до кінця стояти на тому, що дії Польщі щодо українського зерна помилкові, неправомірні й шкідливі для польських, українських і всіх фермерів ЄС”, – дописав у Facebook заступник міністра економіки, торговельний представник України Тарас Качка.
Хоча, існує й інша точка зору.
По-перше, що багато транзитного українського зерна дійсно осідало в Польщі, через що спостерігалося зниження закупівельних цін на зерно польських аграріїв.
По-друге, якщо українське зерно дійсно осідало й був демпінг, то з польського боку в цьому теж були зацікавлені сторони. Проте, ні з боку України, ні з боку Польщі ми не бачимо незалежних розслідувань та притягнення винних до відповідальності, лише взаємні звинувачення.
По-третє, самі польські фермери це спростовували, й наразі не видно жодного ажіотажу на с/г-ринку Польщі. Їхні фермери, як і раніше, чекають на зростання цін, щоб продати свою продукцію дорожче.
По-четверте, експерти наголошують, що після 15 вересня, коли ЄС вирішив не подовжувати заборону на імпорт української с/г-продукції до пʼяти європейських країн, Київ діяв радше емоційно, ніж прагматично, не ініціювавши жодних тристоронніх консультацій за участі Єврокомісії. Ба більше, період між квітнем-травнем до вересня цього року можна було використати, щоб напрацювати свої пропозиції щодо виходу з кризи. Проте Київ цього не зробив.
Київ перегнув палку: чому майданчик ООН – це не місце для розбірок із Польщею
Проте, не зерном єдиним. У двосторонніх відносинах України та Польщі є дуже багато невирішених політичних й історичних проблем. Не можна сказати, що й до повномасштабного російського вторгнення наші відносини були безхмарними, особливо щодо питань історичної памʼяті. Керівна консервативна “Право і справедливість” не виняток, вона теж активно на цьому спекулювала, особливо напередодні виборів. Так сталося й зараз, тільки з зерном, у бажанні отримати голоси польських фермерів, за які також бореться й ультраправа “Конфедерація”, відома своїми антиукраїнськими настроями. Днями один із її лідерів закликав заблокувати постачання Україні зброї і палива через територію Польщі, щоб Київ відкликав свій позов до СОТ і не запроваджував заборону на імпорт польської продукції.
За словами заступника виконавчого директора Ради зовнішньої політики “Українська призма” Сергія Герасимчука, до нинішньої ескалації у відносинах між Польщею та Україною призвела ціла низка чинників: вибори; економічні клопоти, пов’язані з глобальною кон’юнктурою; підготовка до переговорів України про членство в ЄС, які, вочевидь, будуть непростими.
“Оскільки проблема комплексна, то й вважати, що після виборів вона зникне, не доводиться. Адже на виборах може перемогти ПіС. Якщо більшість вони не візьмуть, то найвірогіднішою буде коаліція ПіС з “Конфедерацією”, де симпатиків України немає. Теоретична перемога “Громадянської платфор
Джерело
