У слідчому ізоляторі СБУ – ще один VIP-в’язень. До компанії Ігоря Коломойського минулого тижня доєднався Нестор Шуфрич – народний депутат кількох скликань, міністр надзвичайних ситуацій в урядах Янукович і Азарова, близький (колишній?) соратник путінського кума Віктора Медведчука та просто дуже галасливий та медійний персонаж української політики. Звісно, затримання Шуфрича не могло не перетворитися на шоу. Ще під час обшуків, які СБУ влаштувала в домі у Козині під Києвом, у одного з найбагатших депутатів Ради знайшли колекцію російських та радянських орденів, військових кітелів та навіть давню «концепцію» особливого статусу для окупованих районів Донецької та Луганської областей авторства Шуфрича та Медведчука.
СБУ заявила, що спільно з Державним бюро розслідувань та Офісом генпрокурора була зібрана достатня доказова база антиукраїнської діяльності Шуфрича задля його звинувачення у держзраді. Відповідна стаття Кримінального кодексу передбачає 15 років в’язниці. Діючого нардепа звинувачують в тому, що він тісно співпрацював і виконував завдання колишнього заступника секретаря РНБО Володимира Сівковича, якого слідство вважає агентом ФСБ та куратором російських спецслужб в Україні. На думку слідства, саме за вказівкою Сівковича Шуфрич поширював в українському суспільстві кремлівські наративи та проросійські настрої.
Сам Шуфрич на засіданні суду з обрання йому запобіжного заходу розповідав журналістам, що суть звинувачення полягає в тому, що він як нардеп робив депутатські запити щодо з’ясування загадкових обставин викрадення одіозного судді Миколи Чауса. Колишній ОПЗЖник та «регіонал», який раніше на всіх кутах волав про дружбу з Росією, тепер запевняє, що після 24 лютого 2022 року став «нациком» – навіть в ефірі колись доброзичливого для себе російського ТБ після вторгнення вимагав виведення російських військ з України. Щодо «документу» про особливий статус Донбасу Шуфрич нагадав, що діяв за мандатом тодішніх українських перших осіб – Петра Порошенка та Олександра Турчинова, а зберігання такої кількості російських артефактів у себе дома пояснив тим, що є одним з найбільших фалеристів (колекціонером орденів і медалей) у світі.

Столичний Печерський суд у закритому режимі швидко вирішив питання з запобіжним заходом і на Шуфрича надягли кайданки просто в залі суду. Депутата арештовано на два місяці, розгляд справи по суті заплановано на середину жовтня. Уже після арешту в немалому помешканні нардепа продовжувався обшук.
Насправді тенденційність заяв «правдоруба» Шуфрича, який постійно світився на колишніх телеканалах «медведчуківського» пулу, а іноді і в ефірах сумнозвісних російських пропагандистів, не міг не почути тільки глухий. Інколи навіть не у всіх незгодних витримували нерви. Але всі ці роки серйозних претензій до цього політика щодо просування проросійських наративів у правоохоронців не було. І ось через півтора року з початку повномасштабної війни, коли Шуфрич після втечі багатьох своїх соратників з України давно вже не позиціонує себе як опозиціонера, ці претензії раптом з’явилися.
Та частина суспільства, яка й раніше не переварювала Шуфрича, звісно, зраділа такому повороту за принципом «краще пізно, ніж ніколи». Але суспільство має пам’ятати, як багато таких хайпових справ, які презентувалися правоохоронцями в красивій обгортці, згодом просто розсипалися.
Ті «скелети у шафі», які спецслужба та прокуратура знайшли у Шуфрича, поки можуть вразити хіба що завжди креативних авторів «фотожаб». А от грамотний захист, який нардеп-мільйонер точно може собі дозволити, ознайомившись з підозрою, тільки здивовано знизує плечима.
Інтереси Шуфрича в суді захищає зокрема представник адвокатського об’єднання Barristers Олександр Тананакін. Серед клієнтів адвоката – такі непересічні постаті, як Вадим Тітушко, Неля Штепа, Надія Савченко. В інтерв’ю «Главкому» захисник Шуфрича розповідає, що не так, на його думку, з гучною справою нового клієнта.

– У п'ятницю, коли фактично затримували Шуфрича, виявили, що в будинку є велика кількість коштовних речей – предметів мистецтва, картин, антикваріату і так далі. Хоча, наскільки мені відомо, більшість цих речей є задекларованою, – каже юрист. – Наступного дня біля будинку виставили негласний пост спостереження з представників СБУ. А у понеділок десь близько обіду вирішили проводити невідкладний обшук будинку з метою вилучення всіх коштовних речей із будинку Нестора Івановича.
Відбувалося це через підставу, що начебто вони набуті злочинним шляхом. Хоча Кримінально-процесуальний кодекс взагалі не передбачає можливості під час обшуку вилучати якісь речі, що мають культурне значення. Це можна робити з речовими доказами, які мають значення для розслідування, а не речами, яким 200-300 років. У принципі працівники СБУ і не приховують, що вони там перебувають виключно з метою, щоб вивезти все це майно.
Привезли якусь жіночку-мистецтвознавицю і вилучають те, що вона на око визначає коштовним. За таким алгоритмом і тривав обшук, а точніше – вилучення майна без наявності власника.
І що з цим майном можуть робити, коли його вилучать?
Протягом свого адвокатського досвіду я ще такого не бачив. Бувало, що вилучали гроші, але щоб просто вивозили з будинку все, що, на думку працівників правоохоронних органів, є коштовним, – такого не було. Причому вивозять не тільки предмети мистецтва, а навіть дві авторучки, здається, з золотими елементами. Це предмет сучасності, а не реліквія якогось імператора. Вилучаються виделки, ложки, якийсь столовий сервіз. Забрали картину – можливо, хочуть відвезти її до музею. Справа ж в тому, що картину з приватної колекції демонструвати не можна. Не можна вилучити картину у когось дома і поставити на Майдані Незалежності. Тобто вона просто десь буде зберігатись в музеї, але я знаю, чим такі зберігання закінчуються…
Правоохоронці просто виконують вказівку, але ж адвокати не будуть це зупиняти. Ми лише можемо спостерігати і документувати всі ці дії, яким в подальшому, думаю, буде надана відповідна оцінка. Але це не питання сьогоднішнього дня, на сьогодні це – просто хайп. Думаю, ми побачимо в мережі ще якісь фотографії, вилучені коштовні речі.
А ту велику люстру під целофаном, навколо якої було багато мемів в інтернеті, також вилучили?
Її, можливо, також вилучать. Я ж кажу – вилучається все, на що впаде око. О, класна штука – ну, треба забирати!

«До батька Шуфрича увірвались в Ужгороді: перевертати хату і забирати гроші»
СБУ демонструвала багато фотографій з маєтку Шуфрича з російськими та радянськими медалями, кітелями, георгіївськими стрічками, планами зі створення Донецького та Луганського країв… У матеріалах розслідування зазначається, що Шуфрич своїми висловлюваннями розповсюджував наративи Кремля та тісно співробітничав та виконував вказівки колишнього секретаря РНБО, координатора російської агентури в Україні Володимира Сівковича, який давно втік в Росію. Сам Шуфрич стверджує, що його звинувачують в тому, що він спрямовував депутатські запити щодо долі викраденого судді Миколи Чауса. Так які конкретно звинувачення у держзраді з цього букету у вас на руках?
Суть повідомлення про підозру полягає в тому, що протягом 2021 року Нестор Шуфрич дуже активно цікавився долею і обставинами зникнення судді Чауса з України і його появи в трусах, як ми всі бачили, десь у селі. Але цією історією не тільки Шуфрич цікавився, я також цікавився і журналісти, тому що ці речі викликали резонанс у суспільстві. І навіть на сьогодні я особисто не маю відповіді, що це було. Дійсно, Шуфрич цікавився такою непересічною подією і направляв відповідні запити до Державного бюро розслідувань, Нацполіції. Йому надавали відповідь у стилі, що слідство триває – і до побачення. Тепер йому закидають, що він це робив, бо його Сівкович просив. Доказів цьому, звісно, жодних немає.
І навіть якщо Сівкович просив… Вони знайомі більше 20 років і, можливо, спілкувалися, зокрема, й на тему зникнення Чауса, бо багато хто на цю тему спілкувався. У чому тут державна зрада? Державна зрада – це ж умисний злочин, до неї не можна з необережності втягнути. Тобто треба мати якусь мету, роль, завдання, яке б зашкодило обороноздатності. А в підозрі написано, що він цікавився судьбою Чауса, чим принизив авторитет українських органів. Просто маячня якась, видно, що її писали на швидку руку. Справа Сівковича була відкрита ще в 2022 році (23 липня 2022 р. ДБР оголосила йому підозру в держзраді – «Главком»), і з тих пір ніхто нічого у ній не робив.
І раптом створюються три-чотири документи, і Шуфричу повідомляють про підозру. Наскільки я розумію, для цього був якийсь імпульс і, можливо, ми
Джерело