14 січня 2023 року місто Дніпро здригнулося від вибуху. Близько 15:40 російська ракета потрапила до житлового дев'ятиповерхового будинку на Набережній Перемоги, 118. Два під'їзди зруйновані вщент. 46 людей загинули. Багато мешканців цього будинку вціліли лише дивом. Ті, хто вижив, поспілкувалися з журналістами "Медузи" і поділилися своїми переживаннями.
Деякі жителі будинку повернулися до своїх квартир, які, по мінімуму, постраждали після ракетного удару. Кожен із них поділився, що зараз дуже важко перебувати у власних квартирах. Раніше це місце для них було найкращим у світі.
Володимир Георгійович, який живе на другому поверсі корпусу поряд із епіцентром вибуху, розповів, що йому важко заходити у двір. Щоразу він згадує про десятки загиблих сусідів і людей, які зникли безвісти. А це означає, що під час вибуху їх тіла просто розірвалися на молекули. Їх просто спопелило, і немає навіть останків.
Мешканка будинку Ірина згадала про свою сусідку, яка після ракетного удару не розмовляла впродовж цілого місяця. Сама ж Ірина постійно перебуває у напрузі та її "моментами накриває". При цьому жінка каже, що нікуди не хоче переїжджати, як і багато інших, хто вижив. Вони сподіваються, що все відбудують.
Олена, яка живе через один під'їзд від постраждалого корпусу на шостому поверсі, чесно зізналася, що в неї почалися проблеми зі сном.
"Стало страшно спати. Якщо сирена - я тепер не сплю, бо незрозуміло, куди прилетить ця наступна російська потворна металобрухтна ракета", - пояснила вона.
Такі ж проблеми зі сном і у її сусіда Василя, бо ночувати він їде в іншу частину міста, до друзів, адже тільки так він може хоч трохи поспати.
Мешканка будинку Світлана разом із родиною переїхала в інше місце, але навіть там їй неспокійно.
"У мене з'явилося багато надмірної тривожності. Весь час здається, що зараз і сюди прилетить, у те місце, де ми зараз живемо. З'явився страх, що нас доб'ють: і мене, і батьків. Але я намагаюся з цим боротися, ми працюємо з психологом. Щоразу, коли я йду повз свій будинок і бачу руйнування, то це як уперше. Просто зараз я вже не плачу. Мені здається, ніколи не звикну до того, що на місці тих під'їздів нічого немає. Що там порожнеча", - розповіла дніпрянка.
Джерело
